Добро пожаловать на сайт Гончарная мастерская "Керамика Токмака"

Уявіть традиційну хату в мальовничому українському селі давніх часів. Хата-мазанка з солом'яною стріхою, територія оточена плетеним парканом, на який схиляють свої гілки ви- шні і калина, видніється колодязь, а біля нього ще один пар- кан, на стовпах якого висять глиняні горщики. Саме глиняні горщики і інші вироби з глини є одним із символів українсь- кого побуту.

Історія гончарства України тримає свої витоки з часів

Трипілської культури. З того часу і до початку 19 століт- тя, ремесло гончаря розвивалося.Таким чином до 1900 року в Украї- ні роз ташовувалося понад 600 центрів виробництва керамі- чних виробів. Але, з приходом радянської влади, гон- чарне ремесло занепало, і як наслідок, за ці роки 25 фабрик і 5 художніх центрів гончарства, перетворилися на два діючих підприємства.У 70—80-х роках українське гончарство поволі зане- падає, усе менше залишалося досвідчених гончарів.На-томість ставали  до ладу напівмеханізовані керамічні цехи і заводи для вироблення масової продукції, що імітує народні гончарні вироби.

Це-типова ситуація в гончарстві і вона стосується та- кож і нашого міста та району.

 

Старожили міста ще пам'ятають Токмацький цегельно-черепичний завод,де була гончарна ділянка.За гончарними кругами сиділи майстри-гончарі і ми,школярі,прийшовши на екскурсію, спостерігали, як шматок глини перетворювався на глиняний глек, або макітру...Згодом завод перестав діяти, а з ним припинила роботу і гончарна дільниця.

Сьогодні гончарне виробництво в Україні починає відновлюватися,але не в національних масштабах, а на місцевому рівні.

По результатам зустрічі народного депутата України А.В. Пшонки з членами Організації,ТГОІ Ми-разом”планує спі-льно з адміністрацією міста та краєзнавчим музеєм відновити гончарне ремесло в м.Токмак,налагодити про-

грами з навчання гончарній справі бажаючих,проводити відкриті уроки праці в школах з відвідуваннням гончарної майстерні, прививаючи інтерес до народних ремесел, до культурного насліддя рідного краю.Творчий потенціал для реалізації цього проекту ми маємо. Люди можуть і хочуть працювати, ділитися своєю майстерністю.